Автор лонгріду – Кирило Солощенко
Сміятися не можна плакати: доречність гумору в умовах війни
“Серйозне руйнується сміхом, сміх серйозним”
Аристотель
24 лютого 2022 року став переломною датою для всіх українців: наше життя змінилось на “до” та “після”. Війна нікого не залишила осторонь, кожен відчув її вплив більшою чи меншою мірою. У першу чергу йдеться про забрані людські життя. За даними управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на 22 травня 2023 року втрати серед цивільних осіб становлять 24,012 особи, серед яких 8,895 загиблих та 15,117 поранених. Разом з тим багато людей були змушені покинути свої домівки та шукати притулку в інших регіонах України та за кордоном. Комусь довелось кардинально змінювати рід своєї діяльності, підлаштовуючись під нові умови роботи, хтось постійно потерпає від серйозних перебоїв з постачанням електроенергії та води через масштабні обстріли Росією об'єктів енергетичної інфраструктури України… Проте наслідок для всіх є загальним – це сильний удар війни по емоційному стану та психологічному здоров’ю українців.
Одним зі способів боротьби зі стресом та напруженням став гумор. Звучить парадоксально, адже дуже важко піднімати собі настрій та сміятися, коли читаєш сумні новини та бачиш страшні наслідки війни. Але, як не дивно, під час повітряних тривог та ракетних обстрілів, люди продовжували записувати тіктоки та дивитися кумедні меми в інтернеті, глузуючи насамперед з ворогів. Варто лише згадати меми про чмоню, підрив Керченського мосту, неспроможність росіян вимовити слово “паляниця” або довгий стіл воєнного злочинця та президента росії путіна.
Фото: Facebook
Фото: Twitter
Фото: Facebook
Фото: Facebook
Українці не забували й сміятися з себе та людей, що активно підтримували нашу країну під час війни. Нерідко об’єктами мемів ставали українські та закордонні політики. Наприклад, “2-3 тижні” Арестовича або “Добрий день, еврібаді” Бориса Джонсона, якого українці з гумором прозвали Джонсонюком. Такі вирази вже сміло можна вважати крилатими та часто використовуються в усному мовленні.
Фото: МЮСЛІ UA
Фото: Facebook
Попри біль та сум, які війна принесла в життя українців, народне почуття гумору не зламалось, а навпаки ставало стійкішим та витривалішим. Жарти деморалізували ворога й гуртували українців довкола спільної проблеми, покращуючи моральний стан всередині країни.
Натомість багато людей сперечаються щодо доречності таких жартів і гумору загалом під час війни.
Головним аргументом є те, що війна є серйозним та болісним досвідом, що може призводити до фізичного та емоційного занепаду. Покалічені війною люди стають у рази вразливіші до будь-яких висловів, що будуть сприйматися образливими та некоректними, особливо якщо вони подані безцеремонно чи вульгарно.
“Сміємося, тож не здаємося” – цей вираз став гаслом, яке чітко відображає важливість гумористичного фронту країни.
Ми провели опитування в Telegram переважно серед студентів віком від 18-25 років. Ми поставили
1 питання: “На вашу думку, чи доцільний гумор під час війни?” та надали 3 варіанти відповіді:
-
Так. Гумор допомагає впоратися зі стресом, спричинений війною.
-
Ні. Гумор є недоцільним під час війни.
-
Важко сказати. Гумору має бути в міру, але важливо думати про війну.
В опитуванні взяли участь 209 людей. З них 77% або 161 учасник ставиться до гумору позитивно, 21% або 44 людини – нейтрально, 2% або 4 учасники вважають, що під час війни це недоречно.
Отже, результати опитування показують, що люди переважно мають позитивне ставлення до гумору під час війни. Натомість є невеликий відсоток тих, хто не вважає його доречним або невпевнені повністю в його доцільності, тож питання все ще залишається актуальним.
.png)
Фото: Telegram
Чи доречно?
Щоб виявити доречність гумору під час війни ми поспілкувались з психологинею Ганною Панченко, яка займається цією справою вже понад 10 років.
Ганна Панченко, психологиня
Ганна сама з Харкова, тож в березні мусила переїхати разом з родиною до Полтави в пошуках більш безпечного місця. Наразі психологиня знаходиться вдома в рідному місті, і ми мали можливість поспілкуватися онлайн.
Ганна зазначає, що гумор діє на людську нервову систему як знеболювальне. Викликаючи сміх, він допомагає людині знизити рівень стресу, відволіктися від проблем та розслабитися.
“Ми можемо спостерігати позитивний вплив гумору на психічне здоров'я людини в першу чергу з біологічної точки зору. Коли ми сміємося, наше тіло виділяє ендорфіни — так звані "гормони щастя", що виробляються переважно в частинах нашого мозку. Вони й допомагають зменшити біль та покращити настрій, привести нашу нервову систему до норми".
Ганна зауважує, що гумор викликає короткочасні емоційні зміни, які можуть запобігти розвитку депресивного стану в людини. "У цьому плані це схоже на те, як ви задля емоційного розвантаження робите будь-яку фізичну активність: чи то пробіжка в парку, чи то звичайні потягування", – коментує психологиня.
Також Ганна додає, що "гумор є потужним соціальним механізмом". Він може зближувати людей, згуртовуючи навколо проблеми, що допомагає їм адаптуватися до ситуації.
"У цьому і полягає феномен національного почуття гумору. Таким чином люди, у певному сенсі несвідомо, реагують на зовнішній збудник, яким є війна. Людям важко переживати проблеми на самоті. Ми намагаємось знайти когось, з ким можна було б поділитися своїми переживаннями стосовно певної ситуації. На щастя, в час технологій ми завжди перебуваємо на зв'язку зі своїми родичами, друзями чи лікарями й в разі чого можемо в будь-яку мить звернутися до них. Разом боротися з негативом завжди легше, адже ви відчуваєте підтримку. А гумор як раз і є одним з цих інструментів згуртовування”.
Натомість Ганна погоджується з тим, що гумор може мати й образливий характер. Вона розповідає: “Через війну психічна система людей стала набагато вразливішою. Наприклад, коли я допомагала батькам пропрацьовувати їх стосунки з дітьми, то я зауважувала на тому, що діти вимагають дуже делікатний підхід до себе. Будь-яка фраза чи дія може викликати в них непогодження або навіть стати травмою. Теж саме відбувається з психікою власне дорослих черед війну. Навіть легкий жарт у їх бік може бути сприйнятий як прояв неповаги або агресії".
Отже, перед тим, як сказати щось жартівливе/іронічне (на ваш погляд) людині, переконайтеся у тому, що вона правильно вас зрозуміє. В іншому випадку, ви можете отримати негативну реакцію у свій бік.
Ганна розповідає історію: "Я з Харківщини й розмовляла все життя російською. Питання мови особисто для мене досить болюче. Перейшовши на українську після 24 лютого, я отримувала іронічні коментарі щодо своєї вимови, бо вона ще не ідеальна. Я впевнена, що люди в жодному разі не хотіли мене образити, але, чесно кажучи, це чіпляло мене. І багато людей у такому випадку інстинктивно ображаються та навіть припиняють стосунки з такою людиною, щоб просто зберегти свою психіку від подальших подразнень. Тому я рекомендую перед тим як щось казати обов’язково подумати, чи не можуть бути ваші слова інтерпретовані в негативному контексті. Якщо є ймовірність, то краще утриматися від них”.
У будь-якому разі сміх – це важливий інструмент, який може забезпечити нам емоційний відпочинок, заспокоїти фізичні симптоми стресу, змінити ставлення до проблеми та покращити соціальні зв'язки. Використання гумору як стратегії самолікування може допомогти нам ефективніше впоратися зі стресом і підтримати наше загальне самопочуття.
На кінець, Ганна Панченко підсумовує: “Війна принесла багато болю й стресу в наше життя, але натомість жити в постійній напрузі неможливо. Рано чи пізно це матиме поганий результат для психіки. Тож не лишайте себе можливості зайвий (а я б навіть сказала "додатковий") раз посміхнутися і порадіти”.
Під час війни навіть агресивний характер гумору може бути корисним. Він допомагає людям згуртуватися навколо спільного ворога і послабити почуття загрози.
Фото:Count Chris/Unsplash
Фото:Pexels
Основні тенденції вітчизняного гумору
1. Дерусифікація гумору
Попри те, що російська агресія проти України розпочалась ще з 2014 року збройним вторгненням у Крим та війною на сході країни, російськомовний контент займав більшу частку нашого інфопростору. Такі шоу, як “ЧБД” або “Comedy Club”, мали значну популярність серед українців та нерідко витісняли українськомовний контент, зводячи нанівець старання вітчизняних контент-мейкерів.
Ба більше, власне індустрія гумору в Україні була здебільшого спрямована саме на росію та її глядача. Жарти подавалися російською мовою, при цьому часто їх героями ставали російські зірки. Цим грішила в першу чергу чи не найвідоміша продакшн-студія чинного президента України Володимира Зеленського “Студія Квартал-95”, чиї телевізійні проєкти експортувалися в росію і там ставали рейтинговими.
Натомість після 24 лютого все змінилось і російськомовний контент пішов “за російським кораблем”. Російські ютуб-канали, шоу, інтернет-приколи, фільми, серіали – все почало сприйматися як вороже. Люди почали цінувати та помічати “своє”. Якщо раніше російські стендап коміки, які довгий час затьмарювали українських, могли вільно гастролювати нашою країною та збирати велику кількість глядачі на свої концерти, то зараз більшість з них бояться вимовити й слово про “спеціальну воєнну операцію”. Їх стало неможливо дивитися.
Варто згадати лише недолугу відповідь російського стендап-коміка Нурлана Сабурова під час одного з його виступів у США. До нього підійшла дівчина в білій сукні з червоними плямами, що символізувала вбитих окупантами українок, з питанням “що він думає про війну”. На що комік недоречно відповів: "Вибачте, це місячні?"
І це дуже показово: під час того, як росія пускає свої ракети по території суверенної держави, її громадяни можуть тільки боязливо відбуватися жартами.
Фото: viva.ua
Фото: Obozrevatel
2. Українізація гумору
Цей пункт тісно пов’язаний з попереднім. Символічний етап “очищення” українського гумору від усього російського дав можливість розвитку для власне українського контенту. Раніше і уявити було б складно, що через час стендапи українських артистів збиратимуть сотні тисяч переглядів.
Російську мову зі сцени та телебачення стало чутно в рази менше, показник її використання чи не знизився до нуля. Що стосується гумористичних шоу, то там мова ворога фігурує здебільшого для карикатурного висміювання нашого сусіда на сході.
“Нарешті ми дійсно маємо різний якісний україномовний контент, вдосконалення якого є честю кожного артиста. Прикро звісно, що цей перехід стався вимушено під натиском війни, але краще пізно, ніж ніколи. Війна чітко дала зрозуміти, що є добром, а що є злом. І українізація усього в країні, у тому ж числі є гумору, є логічним її проявом, адже мова – це айдентика нації”, – розповідає стендап-комік Микита Павлів.
Детальніше про українську комедію, а саме стендап, його розвиток і майбутнє, Микита Павлів розповів нам у нещодавньому інтерв'ю "Гумор в Україні в умовах війни". А також він поділився своїм досвідом виступів у жанрі стендап-комедії та розказав, з чого починати тим, хто хотів би спробувати власні сили у цій сфері діяльності:
За час війни з'явилось багато нових цікавих українськомовних шоу та передач, які збирають десятки та сотні тисяч переглядів у соціальних мережах. Ми підготували інфографіку, в якій зібрали 8 конкурентних проєктів, які виникли за останні півтора року і радують глядачів якісним вітчизняним контентом.
Відео: youtube-канал "Юрий ВЕЛИКИЙ"
Відео: youtube-канал "ПоФАК2"
.png)
.png)
.png)
3. Адаптація гумору під реалії
Гумор – річ змінна, адже залежить від зовнішніх обставин. Тому не дивно, що після 24 лютого об’єктами більшості жартів стали російські військові, політики, пропагандисти тощо. Численні меми про путіна, шойгу і пригожина, карикатурні пародії на скабєєву та соловйова – що тільки ми не висміювали.
До прикладу, цьогоріч у квітні на телеканалі ТЕТ вийшов новий сезон телевізійного гумористичного проєкту "Ліга Сміх" – "Волонтерський десант":
За 4 випуски спецсезону у ньому взяли такі команди як “VIP Тернопіль”, гумористичне об’єднання “Бригада У”, “Ветерани Космічних Військ”, “ОГО”, "Тріо різні та ведучий", "СМТ", "30+" та "7*Я". Команди суперничали парами, а переможець мав можливість власноруч доставити нашим захисникам різні потрібні речі: дрони, автобуси тощо. Тож ігри не просто піднімали настрій в глядача, а й несли важливу місію в воєнній допомозі.
Не дивно, що більшість жартів у команд були саме на тематику війни та покликані висміювати наших ворогів. Кожна команда не упустила можливості пожартувати про недолугість "орків" та помріяти про сумне в перспективі майбутнє росії. Наприклад, у 3 випуску програми на цю тему влучно пожартувала команда "Тріо різні та ведучі":
*у недалекому майбутньому американка приїхала в Україну скласти іспит
для отримання українського громадянства*
- Чим був відомий 2022 рік?
- Війна з росією.
- З ким-ким?
- Тобто тоді ця територія називалась росією, а зараз вона більш відома як паркінг харківського АТБ
Такі жарти приходяться до смаку глядачам та суддям, що відображається нерідко в максимальних балах командам за їх виступи. Варто сказати, що нерідко команди вдаються до використання сентиментальних ходів такі, як сумні пісня/слова/відео, які пробивають на сльози. Наприклад, в першому випуску сезону команда “VIP Тернопіль” заспівала патріотичну і водночас дуже зворушливу пісню про Україну, після якої не стримався й народний артист України Станислав Боклан:
Детальніше про те, як проходили зйомки спецсезону "Ліги Сміху", про доречність суто патріотичного гумору й про особистий досвід роботи в гумористичній команді ми розпитали Альону Максимову, учасницю команди "ОГО":
Гумористи стали важливими фігурами на своєму "фронті". Хтось гастролює країною та за кордоном для зборів коштів для армії, хтось волонтерить, хтось вступив до лав ЗСУ. Гарним прикладом є комік, учасник команди “Загорецька Людмила Степанівна”, переможець 3 сезону “Ліги Сміху” Віктор Розовий.
З перших днів війни він пішов на фронт і зараз несе службу в ССО “Азов” Київ та бере участь у бойових діях. Гуморист каже: “Я не виключаю той факт, що я б міг бути більш корисним на культурному фронті, аніж на справжній війні. Здебільшого це було егоїстичним рішенням. Але
я його зробив без вагань. І я знав, що так зроблю, ще до початку війни. Я так відчував і досі відчуваю”.
Фото: ютуб-канал "Ліга Сміху"
“Гумор став жорсткішим. Ніхто не соромиться називати все своїми іменами. Побутовий гумор залишається, але здебільшого він став на актуальні теми. Звісно жартуватимуть про війну. Чи будемо вдавати, що її не існує та показувати “випадок в маршрутці”? Кому він потрібен? Інша справа – “випадок в танку”, – каже комікеса й акторка "Жіночого Кварталу" Ірина Сопонару.
.png)
Фото: Instagram
Українська письменниця Леся Українка писала: “Щоб не плакати, я сміялась”, а американський письменник Марк Твен, наприклад, стверджував: «Світ уцілів, бо сміявся». Ці вислови доказують важливість гумору в скрутні часи, адже особливість гумору полягає в згуртуванні людей проти спільного ворога та захисту їх психіки. Перетворюйте біль на радість, а злість – в донати на ЗСУ, і ми неодмінно переможемо.